- вельможний
- вельмо́жный, сано́вный; имени́тый
Українсько-російський словник. - ВТФ «Перун». В’ячеслав Бусел. 2008.
Українсько-російський словник. - ВТФ «Перун». В’ячеслав Бусел. 2008.
вельможний — а, е, заст. 1) Родовитий, знатний, багатий, який має значну владу. || у знач. ім. вельмо/жний, ного, ч.; вельмо/жна, ної, ж. 2) у сполуч. зі сл. пан, пані. Вживалось у звертанні до особи (або в розмові про неї), яка посідала високе суспільне… … Український тлумачний словник
вельможний — прикметник іст … Орфографічний словник української мови
вельможність — ності, ж., заст. 1) Абстр. ім. до вельможний; родовитість, знатність. 2) у сполуч. зі сл. ваша, їх. Форма звертання, титулування … Український тлумачний словник
гранд... — Перша частина складних слів, що означає: знатний, вельможний, великий. Гранд дама. Гранд диск. Гранд мотель. Гранд опера … Український тлумачний словник
мостивий — а, е, заст. Вельможний, іменитий, знатний … Український тлумачний словник
мосцівий — а, е, заст. Вельможний, іменитий, знатний … Український тлумачний словник
світлий — а, е. 1) Який випромінює яскраве світло (про джерело світла). 2) Добре освітлений, наповнений світлом. || Добре освітлюваний денним світлом (про приміщення). 3) Не темного кольору. || Менш насичений порівняно з основним кольором. 4) Чистий,… … Український тлумачний словник
спинковий — а/, е/. 1) рідко. Те саме, що спинний. Спинкове сало. Спинкова щетина. 2) перен., заст. Вельможний. •• Спинкове/ па/нство див. па/нство … Український тлумачний словник
титулований — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до титулувати. || титуло/вано, безос. присудк. сл. 2) у знач. прикм. Який має титул (у 1 знач.); вельможний. || Який одержав найменування, що свідчить про визнання заслуг, високих якостей; визнаний. Титулований… … Український тлумачний словник
вельможа — (високопоставлена людина), можновладець, вельможний, сановник іст … Словник синонімів української мови
знатний — (який належить до знаті), аристократичний, високий, родовитий, іменитий, титулований, мостивий; можновладний, вельможний; дворянський, шляхетний, шляхетський (що належить до дворянства, до шляхти) … Словник синонімів української мови